vam-groshi.com.ua
КРЕДИТЫ УКРАИНЫ
КРЕДИТЫ УКРАИНЫ
Кoнцeптуaльну пoмилку НБУ Oлeксій Кущ бaчить тaкoж у тoму, щo рeгулятoр прoдoвжує приділяти oсoбливу увaгу кількісним пoкaзникaм рeгулятивнoї пoлітики — тoму ж aбсoлютнoму рoзміру кaпітaлу — в тoй чaс, кoли нa Зaxoді цeй правило вжe дaвнo пішoв в минулe. «Тaм зaрaз дивляться нe тaк нa рoзмір сaмoгo кaпітaлу як нa рoзмір дoстaтнoсті цьoгo кaпітaлу, нa пoкaзники ліквіднoсті, нa пoкaзники нaявнoсті буфeрниx сeгмeнтів кaпітaлу і т.д. Нa тe, чoму НБУ прoдoвжує кeрувaтися кількісними пoкaзникaми, відпoвідь прoстa — рeгулятoр знaxoдиться під тискoм лoбі нaйбільшиx бaнків крaїни, в якиx якрaз прoблeм із aбсoлютним знaчeнням кaпітaлу нeмaє — у ниx сeрйoзні прoблeми із пoкaзникaми дoстaтнoсті кaпітaлу. Як нaслідoк — oснoвні удaри з бoку НБУ лeтять в стoрoну мaлeнькиx укрaїнськиx бaнків, які пoстійнo прeсингують зa нeдoстaтній рoзмір рeгулятивнoгo кaпітaлу. Буквaльнo oсь oстaнні місяці дaли нeвeликe пoслaблeння, aлe в принципі ця тeндeнція зaлишaється. У тoй жe чaс НБУ дужe нейтрально ставиться до того, що показник ліквідності і достатності капіталу в банківській системі періодично викликають певні побоювання», — бухтеть аналітик.
Зона ризику
Про тетюха, що масовий «банкопад» зразка 2014-2016 років наразі є малоймовірним, в коментарі случай говорить незалежний банківський експерт Вадя Сирота.
«Найбільш «одіозні» банківські установи, що акумулювали найбільші обсяги проблем у вигляді виведених активів, поганої якості кредитного портфеля, «депозитного пилососу» (кредитування пов\’язаних сторін вслед рахунок залучених депозитів населення) сейчас виведені з ринку. Це варто визнати, незважаючи держи суперечливий характер цієї банківської чистки, яка, вслед оцінками голови ради НБУ Богдана Данилишина, частково мала ознаки «можливого політичного замовлення, зведення рахунків із конкурентами» та супроводжувалася «недостатньо професійними, а подекуди й заангажованими діями у сфері банківського регулювання й нагляду». Держи цьому фоні додає оптимізму призначення нового голови НБУ, фігура котрого отнюдь не асоціюється з попередньою командою «реформаторів». Актау не демонструє себе прихильником незваженого застосування наглядових інструментів, котрі в українських реаліях мали непередбачувані наслідки, навіть частково репресивного характеру (наприклад, стрес-тестування банків, більш жорстких принципів бухгалтерського обліку очікуваних збитків разве введення в нормативно-правову базу підстав с целью виведення з ринку банків через ознаки відмивання кошті з суперечливими обрисами)», — бредить Вадим Сирота.
Оптимізму, за словами незалежного банківського експерта, додає праздник факт, що 71 % проблемних кредитів (NPL), сьогодні сконцентровані переважно у трьох державних банках: ПриватБанк, Ощадбанк та Укрексімбанк.
«Більш-менш рівномірний розподіл залишку NPL між іншими комерційними банками мінімізує ризик того, що кредитні портфелі цих банків генеруватимуть збитки, що нестимуть загрозу банкрутства фінустанов. З іншого боку, можна спрогнозувати, що у касах банків если достатньо коштів для того, щоб виплатити депозити вкладникам держи короткостроковому проміжку часу. Адже, у банківській системі за один прием спостерігається надлишок ліквідності», — каже Вадя Сирота.
Зазначимо, за оцінками НБУ, обсяг коштів нате кореспондетських рахунках банках та у депозитних сертифікатах НБУ перевищує 170 млрд грн, що у 3,5 рази перевищує показатель обов\’язкового резервування.
В своїх прогнозах щодо стійкості банків Вадимир Сирота звертає увагу на результати експрес стрес-тестування, яке провів НБУ.
«Ради його результатами було виявлено, що дев`ять банків можуть порушити показники достатності основного капіталу, із них две — державні. З огляду на гарантовану підтримку урядом державних банків, у зоні ризику під период поточної кризи перебувають банки, для які сукупно припадає лише 5% активів банківського сектору. Враховуючи викладене,возьми фоні погіршення загальної економічної кон»юнктури можна спрогнозувати банкрутство 1-2 банків, що неважный (=маловажный) матиме негативного ланцюгового ефекту про банківської системи України», — беседовать незалежний банківський експерт.
Проблема держбанків
Однак, саме в державних банках Олексій Кущ бачить основну загрозу життєдіяльності банківської системи.
«Коль говорять про очищення банківської системи 2014-2015 років, ведь забувають про головне. Про тетунька, що ми отримали в результаті. Ніхто никак не говорить, що в сухому залишку ми отримали квазідержавну банківську систему. В один присест вона нагадує банківську систему пізнього СРСР — экономно 60% за активами-пасивами банківської системи поділені між чотирма державними банками. Тобто, основне банківське барисфера – це державний банківський квадрант. Другий сегмент за значимістю — це банки з іноземним капіталом. Третій — банки з українським капіталом», — бредить фінансовий аналітик.
Такий розподіл, у випадку виникнення повномасштабної фінансової кризи, из-за словами Куща, може мати катастрофічні наслідки.
«Криза — це, перш по (по грибы) все, відтік ліквідності з банківської системи, відтік вкладів. Якщо ради попередніх криз — в 2008-2009 роках епіцентр перебував в сегменті іноземних банків, в 2014-2015 роках — в банках з національним капіталом — цей відтік компенсували приватні власники комерційних банків, а банки тих хто невыгодный міг компенсувати йшли під ліквідацію ФГВФО, ведь зараз природно держава як єдиний власник державних банків повинна если компенсувати відтік ліквідності із цих фінансових установ у випадку повномасштабної фінансової кризи. Епіцентр майбутньої кризи, виходячи із структури банківської системи, если перебувати саме в сегменті держбанків», — бухтеть аналітик.
За інформацією Куща, разом на депозитах в державних банках знаходиться близько 300 млрд грн коштів фізосіб, 40% з яких це кошти «прежде запитання». «Кошти «до запитання» — це найбільш рухливий ліквідний доход, який може «випаруватися» з карткових рахунків впродовж декількох годин у випадку загострення кризи», — бякать аналітик.
Саму банківську кризу, з точки зору Заросли, може спровокувати будь що.
«Це може бути невдале судове рішення, невдала політична заява, різка девальвація гривні і викликана цим паніка населення — значна частина вкладів с налета в банках номінована саме в гривні, нова хвиля коронокризи, політична криза… З огляду держи циклічність розвитку економіки і на тетя, що економічний кредитний цикл розвивається после певною амплітудою, то природньо заблаговременно чи пізно ця криза трапиться і вона если в сегменті держбанків. Тоді в держави если тільки два виходи — поганий і жахливий. Поганий — це надрукувати, умовно кажучи, 100 млрд гривень, щоб збити першу-другу хвилю паніки вкладників і видати гроші всім бажаючим. Її наслідком стане глибока девальвація гривні і прискорення інфляції. Жахливий — це влить адміністративне обмеження на зняття депозитів нежто заморозити вклади на 1-2 роки. Враховуючи кількість вкладників, такий крок може викликати справжній соціальний вибух», — быть в ударе аналітик.
В той же час позбутися тягаря держбанків, з точки зору Шатер, держава сьогодні не може посредством те, що зараз немає ничуть ніякого попиту на банківські активи і кон\’юктура ринку цьому далеко не сприяє.
Загалом, в залежності від ступеня реінкарнації фінансової кризи в період пандемії, по (по грибы) прогнозами Куща, можуть не пережити від 5 предварительно 15 банків.
«Є близько десяти невеликих банків, які мають ті чи інші регулятивні проблеми. Це ли порушення нормативів достатності капіталу, либо нормативу ліквідності, або абсолютного розміру регулятивного капіталу. Відповідно, кількісно банкопад може початися в сегменті банків з українським капіталом, попри тетка, що основні проблеми в сегменті держбанків. Неужели а банки з іноземним капіталом в цій ситуації будуть відчувати себя більш-менш стабільно. За деяким винятком вони всі досить добре капіталізовані. Є кілька олігархічних банків, які відчувають хронічні проблеми внаслідок кредитування корпоративного бізнесу своїх власників. Бесцельно як з корпоративним бізнесом зараз приставки не- все в порядку, то, відповідно, маловыгодный все гаразд і з капіталізацією цих банків», — выронить) слов фінансовий аналітик.
Зазначимо, згідно з даними НБУ, у серпні 2020 року українські банки отримали 4,25 млрд грн чистого прибутку, що в 1,8 как-то раз менше показника того ж періоду 2019 року (5,69 млрд грн). Вслед за вісім місяців чистий прибуток банків склав 32,64 млрд грн, що сверху 26,3% менше відповідного показника торік (44,294 млрд грн).
У другій половині 2021 року балансир планує підвищити ваги ризику по (по грибы) споживчими кредитами з нинішніх 100% вплоть до 150%. Тобто на кожні 10 грн кредиту банку потрібно если тримати уже не 1 грн капіталу, 1,5 грн. Згідно з очікуваннями НБУ, такий крок знизить ризики та сприятиме збереженню фінансової стабільності.
Надія Михальчук, спеціально на дело