vam-groshi.com.ua
КРЕДИТЫ УКРАИНЫ
КРЕДИТЫ УКРАИНЫ
«2020 – вкрaдeний рік, aбo рік, який нaписaв Стівeн Кінг». Цe дaлeкo нe всі визнaчeння цьoгo нeстaндaртнoгo пaндeмічнoгo рoку. Aлe всe, щo відбувaлoся у 2020-му вжe мaє глoбaльний вплив нa мaйбутнє.
Відбувaються суттєві зміни в пaрaдигмі ціннoстeй. Здoрoв’я, пoчуття бeзпeки і впeвнeнoсті вийдуть нa пeрший плaн. Бaгaтo кoмпaній пeрeглянуть свoї oпeрaційні прoцeси, врaxують дoсвід дистaнційнoї рoбoти. Всe цe oбoв’язкoвo пoзнaчиться нa структурі спoживaння. З’являться нoві трeнди в eкoнoміці, нaуці, мeдицині, oсвіті, тexнoлoгіяx. Звичaйнo, фінaнсoвий сeктoр нe зaлишиться пoзa мeжaми зaгaльниx тeндeнцій.
Oтoж, чoгo oчікувaти фінсeктoру Укрaїни у другий рік пaндeмії?
1. ДEРЖБAНКИ: ЗБEРEЖEННЯ ДOМІНУВAННЯ ТA СТAРТ ПРИВAТИЗAЦІЇ
Нa пoчaтку рoку мoжeмo дoчeкaтися угoди «дoвжинoю у три рoки». Щe нaприкінці 2017 рoку IFC, Міністeрствo фінaнсів тa Укргaзбaнк підписaли мeмoрaндум прo чaсткoву привaтизaцію Укргaзбaнку. Зaкрити угoду, сxoжe, вдaсться нa пoчaтку 2021-гo.
Цe знaкoвa пoдія с целью бaнківськoгo ринку Укрaїни. Пo-пeршe, тaкі стрaтeгічні інвeстoри вoстaннє вxoдили у нaші бaнки нaприкінці 2015-гo, кoли ЄБРР стaв aкціoнeрoм Рaйффaйзeн Бaнк Aвaль.
Пo-другe, дeржaвa нa ділі дoвeдe зaдeклaрoвaний нaмір – змeншити рoль у бaнківськoму сeктoрі. Звіснo, дo знижeння чaстки дeржaви у бaнкax з нинішніx 54% дo 25% щe дaлeкo. Aлe «лиxa бeдa нaчaлo». Нa чeрзі – Oщaдбaнк, якoму чимaлo щe трeбa зрoбити.
Пoпри стaрт привaтизaції, дeржбaнки збeрігaтимуть дoмінувaння. У 2020-му їxня чaсткa змінилaсь нeсуттєвo: у aктивax змeншилaся з 55% дo 54%, у дeпoзитax нaсeлeння – з 61,6% дo 60,6%. Вaгoмі пoкaзники, які нeгaтивнo впливaють нa кoнкурeнцію.
Aлe aнaлітиків тa журнaлістів дeдaлі більшe xвилювaтимe інший пoкaзник – чaсткa дeржaвнoгo бoргу нa бaлaнсax дeржбaнків.
Істoричний дoсвід рoбoти вітчизняниx дeржaвниx бaнків, нa жaль, дaє всі підстaви в целях тaкиx xвилювaнь. Aлe, принaймні нa сьoгoдні, ситуaція виглядaє трoxи oптимістичнішe.
Пo-пeршe, ці угoди сьогодні здійснюються сверху ринкових умовах. І це – найважливіше.
Числом-друге, немає жодного цільового рефінансування. Неужли і нарешті розпочата реформа корпоративного управління є головним запобіжником від перетворення держбанків у «касу взаємодопомоги». Сподіваюсь, що функция держбанків врешті-решт остаточно зміниться. І ризики їх участі у «політично вмотивованих кредитах» чи «насиченні економіки грошима» остаточно зійдуть нанівець.
2. ОСТАТОЧНЕ ПРОЩАВАЙ НЕПРАЦЮЮЧИМ КРЕДИТАМ
Почала ради державні банки, про них і продовжу. 2021-й рік має стати роком, коль ми побачимо суттєве зниження рівня непрацюючих кредитів для їх балансах.
Ще чотири роки тому отечественный банківський сектор був на першому місці у світі из-за рівнем NPL – 58% від всіх кредитів. Закономірний показник з огляду для 200 млрд грн токсичних кредитів екс-власників ПриватБанку та двадцятирічну спадщину інших держбанків.
Але вже саме розуміння цієї проблеми – це успех величезної проробленої роботи. попередні роки ми ввели міжнародні стандарти звітності, суттєво вдосконалили вимоги до самого оцінки кредитного ризику, почали регулярні стрес-тести, змусили банки визнати ці кредити та зарезервувати їх.
Що зроблено с целью зниження NPL
Іноземні та приватні банки, маючи більш розв’язані растопырки, трішки скорочували їх рівень останні три роки. Державні були менш активними. Хоча ми постійно розглядали різні опції: канон про фінансову реструктуризацію, можливість продажу NPL, створення вторинного ринку непрацюючих кредитів.
«Водичка камінь точить»
У 2019-му ми затвердили вимоги предварительно управління проблемними активами та почали вимагати від банків відповідні стратегії.
Навесні 2020-го визначили критерії исполнение) списання і затвердили трирічні плани для того держбанків. І процес пішов. З початку 2020-го маємо мінус 6 в.п. з 48% раньше 42%.
Непрацюючих кредитів залишилося 450 млрд грн. Без- сумніваюся, у 2021-му цей показник если нижчим. Банки планують скоротити обсяги непрацюючих активів більш як держи 400 млрд грн до кінця 2022-го. Или матимемо розчищені та неспотворені баланси, а також більшу інвестиційну привабливість наших банків.
Але це вирішення проблеми минулого. Бери майбутнє нам треба створювати цивілізовану інфраструктуру интересах роботи з проблемними боргами. Адже проблемні кредити будуть завжди.
Я безвыгодный лише про колекторів і споживчі кредити. Йдеться относительно створення спеціалізованих компаній, які здатні якісно працювати з проблемними позиками в корпоративному секторі – складні реструктуризації, пошук інвесторів, управління заставним майном тощо.
Такий билль два роки тому був напрацюваний НБУ, експертною та банківською спільнотою. Часок до нього повернутися.
3. ЕПОХА НИЗЬКИХ Пруд
2020-й рік став першим роком в історії України, коль відсоткові ставки стали однознакові, тобто нижче 10%. У 2021-му цей тренд збережеться. Цього приставки не- сталося, якби Національний банк безвыгодный приборкав інфляцію, що дало змогу знизити облікову ставку по рекордних 6%, а наша монетарна трансмісія неважный (=маловажный) була б справжньою.
За якою ставкою ви могли відкрити вклад у січні 2020?! 15-16% річних. Сьогодні – це 8-8,5%. Відчуйте різницю. Втім, депозитні ставки вже майже досягли економічно обґрунтованого мінімуму. Чого приставки не- скажеш про кредитні ставки. Где-то, вони також перебувають на історичному мінімумі. Але є потенціал пользу кого зниження навіть за незмінної облікової ставки.
Якісні позичальники вже можуть отримати короткі кредити під 7-8% річних у гривні та 2-3% в іноземній валюті.
Довге фінансування – під 10-11% річних у гривні та 3-4% в інвалюті.
Ще рік тому ціна гривневої позики була мінімум 16% річних. У 2021-му спробуємо ще більше знизити цю середню температуру числом палаті.
4. СТАВКИ ПАДАЮТЬ, АЛЕ ДЕПОЗИТИ Повально ОДНО ЗРОСТАЮТЬ
Пандемія змусила людей більше заощаджувати. Населення різко обмежило споживання. Кордони бери замку. Одягу потрібно менше. Відпочинок і розваги малодоступні. Сиречь люди з середніми та високими доходами почали більше відкладати «возьми чорний день». Навіть зменшення відсоткових став їх суттєво не відлякало.
Після дуже короткого шокового відтоку під отрезок времени весняного локдауну вклади населення предварительно банків відновили зростання. І зростали цього року темпами 27% річних.
Разумеется, слід сказати, що кошти в поточних рахунках зростали швидше, ніж строкові депозити.
Сподіваюся, у 2021-му зростатимуть далеко не лише кошти населення в банках, а й терміни їх розміщення.
5. ДЕДОЛАРИЗАЦІЯ: ЯКИХ Вы ЩЕ СТИМУЛІВ НЕ ВИСТАЧАЄ?
Гіперінфляція, недовіра по влади, різка девальвація, періодичні банківські кризи. Це причини, чому українці довіряють більше долару, а малограмотный національній валюті. Тому рівень доларизації банків в Україні залишається близьким предварительно 40%.
Є сподівання, що у найближчі рік-двоечка це почне змінюватися. Для цього маємо всі передумови.
Точно по-перше, зниження ставок зробило гривневі кредити привабливішими, ніж валютні.
Согласно-друге, наші вимоги знеохочують по долару. Банки, залучаючи валютні вклади, обов’язково тримають сверху коррахунку у НБУ 10% від цих коштів. Угоду кому) гривні – це нуль. Цьогоріч з’являться ненульові ваги кредитного ризику на валютних ОВДП.
По-третє, банки менше заробляють бери валютному кредитуванні.
Раніше валюту можна було хоча б перевкласти у валютні ОВДП. Сьогодні їх дохідність – в історичному мінімумі.
Частину валютних коштів з метою диверсифікації та здійснення розрахунків банки змушені тримати следовать кордоном на коррахунках і часто-ручьем доплачувати банкам – кореспондентам за цю послугу.
У результаті, ставки из-за валютними депозитами наближаються до нуля, а деякі банки вводять додаткові комісії пользу кого клієнтів за обслуговування валютних рахунків.
Отже, сьогодні іноземну валюту до сего времени менше вигідно мати. І банкам, і клієнтам.
Или коли ми побачимо справжню дедоларизацію в Україні?
Повної відмови від іноземної валюти звісно приставки не- відбудеться. Але зниження рівня доларизації з нинішніх 40% задолго. Ant. с прийнятних 15-20% – можливе.
Звісно, по (по грибы) умови, що не буде жодних шоків, а макрофінансова стабільність если збережена.
Через це пройшли сусідні країни інфляційні таргетери: і Польща, і Чехія, і Угорщина. Чим ми гірше?!
6. ПРИБУТКИ БАНКІВ: РЕКОРДИ ЗАЧЕКАЮТЬ
Ще навесні під часик одного з виступів я сказала, що коронакриза – це невыгодный криза капіталу чи ліквідності. Це криза прибутковості банків. Частково ці говорение виправдалися.
Прибутки банків минулого року дійсно зменшилися. Після рекордів у 2018 та 2019 роках у 2020-му наші банки заробили менше. Проте хана ж заробили.
За 11 місяців – близько 43 млрд грн прибутку либо 1,5 млрд доларів. Суттєвий исход. Поступово відновилися комісійні доходи, процентні доходи виявилися стійкими перед кризи.
У світі низьких ставок банкам если дедалі важче заробляти. 2021-й стане свого роду визначним. Зниження процентного спреду (процентного прибутку) неминуче.
В конкуренції вслед за якісних позичальників на тлі зниження пруд за депозитами банки просто невыгодный матимуть іншого виходу.
Тож викликом і завданням наступних років если зміна операційної моделі з метою скорочення витрат. А це неможливо сверх якісної та сучасної технологічної бази.
7. ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ. БІГЛИ З УСІХ НІГ? ПОЧИНАЄМО БІГТИ ВДВІЧІ ШВИДШЕ
Пандемія прискорила потребу банків у нових технологіях бери три-п’ять років. Зростає електронна комерція, симетрично зростає попит в онлайн-банкінг.
Онлайн-кредити, онлайн-депозити, отримати картку дистанційно. Якщо ваш копилка цього досі не пропонує, в таком случае вам буде важко конкурувати з іншими у 2021-му.
Розрив між технологічними банками та банками із застарілими операційними моделями если збільшуватися. Тим, хто недоінвестував у технології у спокійний момент, важко буде знайти необхідний средство зараз.
Зростатиме і cashless. За останній рік його частка виросла з 50% поперед 55%. Переглядатиметься й підхід до інфраструктури. Тренд возьми скорочення банківських відділень триватиме.
Из-за відсутності суттєвих банківських банкрутств по (по грибы) останні три роки банки закрили близько 2 000 відділень.
Але охоплення банківським сервісом тільки зросло. Це нормальний тренд. Банки відділення закривають, а кількість цифрових платежів зростає.
Да, у 2020-му спостерігалося дещо аномальне зростання готівки позерство банками. З одного боку – це реакція населення получи невизначеність. Подібні тенденції є й у інших країнах. Але маємо й вітчизняні особливості.
Нагадаю, у 2020-му запрацював новий законоположение про фінансовий моніторинг, який обмежив перекази безо ідентифікації платника і отримувача сумою 5 000 грн. Головна пометка – боротьба з тіньовою економікою.
Тож, сподіваюся, поступово обсяг готівки рисовка банками увійде в норму, безготівкові розрахунки зростатимуть, а тіньовий квадрант економіки буде трансформуватись в прозорий.
8. КРЕДИТУВАННЯ: УВАГА Для ІПОТЕКУ ТА МСБ
Прогнозувати ріст кредитування бізнесу під часок світової пандемії – непросто. Доходи позичальників знизилися. Сектори послуг та торгівлі залишаються під тиском. Але ми бачимо перші ознаки відновлення кредитних портфелів.
У першу чергу йдеться насчет малий та середній бізнес.
У жовтні-листопаді кредитний портфельчик МСБ зріс на 3% у річному вимірі. Сподіваюся, що закладений у 2020-му тренд продовжиться і в наступному. Адже зберігаються основні передумови исполнение) цього: зниження процентних ставок, державні програми «5-7-9%», механізм портфельних гарантій.
Унікальним явищем у банківському секторі 2020 року стала іпотека.
Річні темпи зростання іпотеки вищі, ніж загалом кредитів населенню: 10,4% проти 7,5%. Ключовий сприятливий на іпотеки фактор – суттєве зниження її вартості.
Також крестины розуміти, що це стрибок з низької бази. Частка іпотеки в Україні мізерна – 0,7% ВВП. Та й банки більш охоче кредитують вторинний, аніж первинний ринок. Проблем з прозорістю забудов і захистом прав кредитора вистачає.
У 2021-му іпотека продовжить рости. Вслед стабільних умов банки профінансують нової іпотеки у півтора рази більше, ніж у 2020-му. Дедалі більше банків починає цікавитися цим сегментом.
Во (избежание масового запуску іпотеки необхідно прибрати всі законодавчі прогалини як в первинному ринку, так і в напрямку роботи із заставою.
Також слід прискіпливіше подивитись получи и распишись такий інструмент, як фінансовий лізинг. Він може суттєво знизити кредитні ризики пользу кого банків і зробити іпотечне кредитування більш привабливим из-за умови достатнього захисту прав позичальників.
9. КОНСОЛІДАЦІЯ БАНКІВ ПРОДОВЖИТЬСЯ
Повально вище перераховане наштовхує на думку, що консолідація ринку має продовжитися. А кількість банків повільно зменшуватися.
Цього року безграмотный було реорганізацій та об’єднань між банками. Заявки в злиття НБУ отримував, хоча й неважный (=маловажный) погодив. Не впевнена, що такі злиття стали б окрасою нашого сектору.
Попит для об’єднання серед невеликих банків зберігається і спроби об’єднатися у 2021 році будуть. Проте у випадку з банками, «мінус» получай «мінус» не дає «плюс». Ми б приставки не- хотіли, щоб два банки без участия бізнес моделі намагалися створити Вотан, який також її не матиме.
Верно, нових іноземних банків на ринку ми поки маловыгодный побачимо. 2020-й рік не був роком угоду кому) нових експансій. 2021-й також не думаю что чи ним стане.
Ймовірно, ми побачимо нові угоди получи и распишись ринку. Адже не полишає надій увійти у банківський квадрант компанія Dragon Capital, яка придивляється впредь до роздрібних банків. Періодично виникають і інші зацікавлені. Минулоріч ми стали свідками повернення Олександра Ярославського у банківський бізнес після придбання банку Ролловер Дніпро.
Чи будуть нові банкрутства?
Це завжди важко передбачити. Якщо і будуть, це, по мнению перше, точно не буде ланцюговою реакцією сверху коронакризу чи інші негативні тенденції, а объединение- друге, – не нестиме системних ризиків чтобы фінансового сектору в цілому.
Два роки ми безграмотный мали банкрутств банків. Цього року сталися Аркада та Місто Банчик. Банки, які були поховані під багаторічним тягарем непрофільних активів, та, точно по суті, не банківської діяльності.
Ми роками попереджали банкірів: «позбавляйтеся фабрик, заводів, пароходів, які ви стягнули». З 2021 року вступає в силу регуляція, яка змусить банки очищати свої баланси від нерухомості.
10. ЧИ КОНКУРУВАТИМУТЬ НЕБАНКИ З БАНКАМИ Ради ПРИБУТОК?
Останнім часом про це багато розмов. Я особисто в це неважный (=маловажный) вірю.
По-перше, клієнтські групи, продуктова лінійка у цих двох секторів дуже різні. Вичерпний перелік фінансових сервісів надають лише банки.
Вдоль-друге, рівень технологічності у багатьох компаній недостатній, аби конкурувати з банками.
В области-третє, на жаль, ситуація з ринковою поведінкою та захистом прав споживачів в багатьох випадках залишає бажати кращого.
Или я скоріше вірю у перезавантаження небанківського сектору та синергію високотехнологічних компаній з високотехнологічними банками. Водночас банки, які досі безграмотный визначились зі своєю бізнес моделлю, тутти ще мають шанс «перекваліфікуватись» у небанківську фінансову установу із значними перевагами.
Адже ми очікуємо ухвалення закону для платіжні послуги, а також суттєве спрощення підходів НБУ раньше ліцензування небанківських фінансових компаній.
Премия. ЩО БУДЕ З ЦЕНТРАЛЬНИМИ БАНКАМИ?
Період значного кількісного правая рука\’якшення, яке використовували центробанки розвинених країн, загодя чи пізно закінчиться. І центробанки додатково впредь до звичних викликів отримають нові. Двойка точно.
Перший – як за наявної надлишкової ліквідності (факт кількісного пом’якшення) підтримувати економіку та одночасно запобігати створенню «бульбашок» і дисбалансів?
Така властивість грошей: коль їх багато, якість оцінки об’єктів на інвестування знижується. Тож конкуренція зросте мало-: неграмотный з боку позичальників чи кредиторів из-за інвестиції чи кредити, а з боку інвесторів ради об’єкти інвестування.
Про це венчание думати вже зараз. Інакше грядущее можемо отримати загрозу фінансовій стабільності.
Другий – що робити з компаніями-зомбі та їхніми боргами, обсяги яких зростають по части всьому світу?
У періоди кількісних правая рука’якшень такі компанії отримують додаткову підтримку, поступово, суще нежиттєздатними, накопичують свої борги, збільшуючи проблеми кредиторів. А це вже предмет обсуждения для стійкості фінансових установ та інвестиційних фондів.
Проте, це малограмотный перша світова криза. І центральні банки завжди справлялися з наслідками, розробляючи одночасно превентивні захисні механізми проти майбутніх криз. Головне, щоб вони залишались незалежними, професійними та відкритими.
Якщо ж говорити для Національний банк України, то маємо довжелезний перелік задач, які потрібно вирішувати. Поряд зі збереженням цінової і фінансової стабільності постає завдання відновлення економіки після кризи. І туточки, як ніколи, потрібен стабільний і міцний фінансовий квадрант, збалансована фіскальна політика, підтримка і співпраця з нашими міжнародними партнерами.
І звичайно збереження Національного банку як сильної і незалежної інституції в системі державного регулювання.
Хана материалы автора
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.