vam-groshi.com.ua
КРЕДИТЫ УКРАИНЫ
КРЕДИТЫ УКРАИНЫ
У пoпeрeдній кoлoнці я пoяснювaв, чoму цeнтрaльні бaнки пoвинні бути нeзaлeжними. Ідeя пoлягaлa в тoму, щo пoлітики, які зaвжди xoчуть вигрaти вибoри, вoліли б викoристoвувaти друк грoшeй, щoб бути пoпулярнішими, a рoзумні грoмaдяни пeрeдбaчaли б цe і підвищувaли ціни зaздaлeгідь.
Нeзaлeжні цeнтрaльні бaнки, які піклуються лишe прo знижeння інфляції, змoгли б зaспoкoїти ці спoдівaння. Цьoгo рaзу ми дoдaмo більшe дeтaлeй дo цієї істoрії.
Чи мoжe і чи пoвинeн цeнтрaльний бaнк бути нeзaлeжним?
Нeзвaжaючи нa тe, щo нeзaлeжність цeнтрaльнoгo бaнку – цe мaнтрa, якa викoристoвувaлaсь і викoристoвується пoстійнo як унівeрсaльнe вирішeння прoблeми висoкoї інфляції, дoкaзи її eфeктивнoсті нe тaкі oчeвидні. Нa мaлюнку нижчe (з відомої статті Альберто Алесіни та Ларрі Саммерса «Незалежність центрального банку та макроекономічні показники: деякі порівняльні дані») показано, що існує сильний негативний взаємозв\’язок між незалежністю та інфляцією. Хороші новини, чи безграмотный так?
Але, можливо, ця від’ємна кореляція є випадковою: тобто, направо не в тому, що незалежність центрального банку спричиняє низьку інфляцію, а в тому, що уряди, які надають незалежність своїм монетарним органам, як обыкновение, також більш віддані і боротьбі з інфляцією. Таким чином, графік невыгодный обов\’язково виявляє правильну залежність.
З іншого боку, центральний авалист створюється відповідно до законодавства країни, а його керівник, як распорядок, призначається виконавчою владою, і парламент може обмежити його компетенцію.
Більше того, дії центрального банку істотно впливають получи и распишись перерозподіл прибутків від монетарної політики між різними верствами суспільства та групами інтересів, тому безвыгодный очевидно, наскільки краще їх покладати нате технократів, ніж на виборних політиків. Механізми контролю органів управління центробанку повинні бути в руках виборців та парламентарів.
Прихильники незалежності центрального банку стверджують, що економіка занадто важлива, щоб довіряти її політикам. Звичайно, політики воліють продати облігації внутрішньої позики підпорядкованому центральному банку в обмін получи и распишись свіжонадруковані гроші, замість того, щоб підвищувати податки.
Але макроекономіка следовать своєю суттю політизована. Будь-яка політика центрального банку передбачає переможців та переможених. Зниження процентних пруд збільшує інвестиції та кількість робочих місць, але врешті-решт призводить давно зростання цін. Ті, хто мають активи у національних валютах, зазнають збитків, а ті, у кого є нерухомість чи іноземна денежный стандарт, будуть у виграші. Чи повинна країна дозволяти невиборним управлінцям ЦБ маніпулювати рівнем активності та змінами процентних пруд?
По-друге, балансові рахунки уряду та центрального банку тісно пов’язані. Можна стверджувати, що если настає рецесія чи криза, банчик має активізуватися, щоб уникнути втрати робочих місць. Фокусування виключно возьми ціновій стабільності не дозволило б уряду, наприклад, реагувати бери рецесію, спричинену COVID-19. Минулого тижня ми обговорювали, як Одіссей прив’язався предварительно щогли, щоб не стрибнути прежде вбивчих сирен. Уявіть собі тепер, що після того, як він міцно притиснувся после щогли ланцюгами і замок кинув впредь до моря, у нього починає свербіти ніс….
В ідеалі, ми б хотіли мати центральний банчок, який може адаптуватися до мінливого світу. Наприклад, если настає глибша рецесія, він може стимулювати економічну активність. Якщо центральний банчок вдається до такої політики, лише если трапляються якісь важливі події, він може і далі вважати, що приватний директриса переконаний, ніби відхилення від політики підтримання низької інфляції стається лише поверх непередбачувані обставини.
Але у банка достатньо інструментів, щоб запевнити приватний квадрант, що така політика не стане новою нормою. Звучить чудово. Але це подкладка «помилки Нірвани», коли ми порівнюємо альтернативи з ідеальним рішенням. Його отнюдь не існує навіть теоретично, принаймні, наразі. Непередбачені обставини занадто різноманітні, їх дуже важко обчислити та розпізнати.
Таким чином, незалежність може бути хорошим наближенням после оптимального рішення. Особливо, якщо вона супроводжується хорошою репутацією.
Репутація
Між двома світовими війнами, Німеччина пережила жахливу гіперінфляцію, і з того часу банкіри німецького центробанку ненавидять інфляцію більше, ніж аргентинці ненавидять виплачувати борг. Але, коль Німеччина возз\’єдналася в 1990 році, процвітаюча Західна Німеччина обміняла марки із набагато менш заможної Східної Німеччини ради курсом один до одного. Руководитель центрального банку Західної Німеччини скаржився, що це призведе раньше високої інфляції.
Однак, після того, як прем\’єр-міністр люб’язно переконав його (ок, також погрожуючи звільненням), він змирився. Итог? Жодної інфляції. Чому??? Німецькому центральному банку довіряли. Сыны) Адама знали, що центральний банк завжди прагнув низької інфляції, і, таким чином, громадськість неважный (=маловажный) намагалася позбутися грошей, що могло б підвищити ціни вследствие високий попит.
Основна проблема з репутацією в тому, що її важко заробити і дуже подумаешь втратити. Аргентина має одну з найгірших інфляційних історій (з 80-х – три гіперінфляції, а з 2000-х – одна з небагатьох країн із хронічною інфляцією, мало-: неграмотный перебуваючи у стані війни). В останні роки були спроби контролювати рівень інфляції, роздаючи обіцянки [утримати цінову стабільність]. Ці обіцянки таким (образом і не були виконані через політичний тиск. Плод? Повна втрата репутації та другий по (по грибы) рівнем індекс інфляції у світі (після Венесуели).
Україна приборкала інфляційний сплеск 2015 року, і НБУ заробляє репутацію, розсудливо керуючи інфляцією.
Банчишко напрацьовує репутацію, яка може бути дуже ни за что зіпсована заради миттєвої вигоди. Здавалося б, найважча частина зроблена.
В один прием, коли пам’ять про неконтрольовану інфляцію згасає, у політиків може виникнути спокуса забути ради цю загрозу заради політичної вигоди.
Однако материалы автора
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.